У тривожні часи варто сподіватися на краще, проте важливо бути підготовленим до будь-якого розвитку подій.
Пандемія коронавірусу COVID-19
Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій:
1. часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
2. під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
3. якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
4. не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження;
5. Джерела з актуальною інформацією щодо випадків захворовання спричинених новим коронавірусом:
• Рекомендації ВООЗ для громадськості та професійної спільноти
• Сторінка Центру громадського здоров’я України
• Сторінка Міністерства охорони здоров'я Україна
• 5 запитань про карантин: що варто знати вчителям
Раптовий артобстріл
Нехай ніколи не знадобиться порадник дій на випадок потрапляння під артобстріл чи бомбардування: що робити, куди бігти та як ховатися?
Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?
В разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку «від будинків і споруд» і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.
Не підходять для переховування:
- під’їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50;
- місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);
- звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості.
В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні «коробки» не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи «складаються») не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів.
Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Часом люди зі страху стрибали до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.
Можна заховатися в таких місцях:
- у спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню; - у підземному переході; - в метро (ідеально підходить);
- в будь-якій канаві, траншеї чи ямі;
- в широкій трубі водостоку попід дорогою (не варто лізти аж занадто глибоко, максимум на 3-4 метри);
- вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
- у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав таки 2 виходи);
- в підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;
- в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаражу чи СТО;
- в каналізаційних люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!)
- в ямах-«воронках», що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.
В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.
Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.
Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.
Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.
По перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.
Після закінчення обстрілу (бомбардування)
Залишаючи місце сховку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!
Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг!
ДІЇ при виявленні вибухонебезпечних предметів
ЗАГАЛЬНІ ДІЇ:
- при виявленні вибухонебезпечного (потенційно вибухонебезпечного) предмету не чіпати його і не намагатися розібрати;
- негайно повідомити в найближче відділення міліції, у військкомат, органи місцевої виконавчої влади, райвідділ ДСНС або за телефонами «101», «102»;
- побачивши спалах або почувши звук вибуху, негайно сховатися чи лягти на землю, навіть знаходячись на значній відстані від місця вибуху, тому що можливе поранення камінням, уламками та ін.
ДІЇ ДОРОСЛИХ:
— позначити місце знахідки небезпечних предметів;
— виставити тимчасову охорону;
— довести до присутніх, що торкатися до небезпечних предметів не можна, бо це загрожує життю;
— негайно сповістити в місцеві органи влади, міліцію про знахідку;
— до прибуття працівників міліції взяти місце і предмет під нагляд;
— не допускати до місця знахідки інших людей, особливо дітей.
ДІЇ ДІТЕЙ:
— позначити місце знахідки;
— не торкатися знахідок самому і не дозволяти це робити іншому;
— про знайдені підозрілі предмети негайно сповістити дорослих (в школу, міліцію, найближчу установу);
— не розводити багаття поблизу знахідки;
— запам’ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахідка і поставити пам’ятну віху.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.
В разі виникнення надзвичайної ситуації у вас повинен бути «тривожний чемодан» разом із найнеобхіднішим:
-документи, складені у водонепроникний пакет;
-гроші, банківські заощадження;
-блокнот з контактними телефонами близьких, родичів та сусідів;
-олівець, папір;
-медична картка;
-аптечка першої допомоги, ватно-марлева пов’язка чи респіратор;
-ліхтар, сірники, свічки, батарейки, сухий спирт;
-радіоприймач з частотою 72, 2 мГц та 91,4 мГц;
-туалетні приладдя;
-столовий похідний набір;
-спальник або туристичний килимок;
-змінна білизна та одяг по сезону;
-фляга для води на 3-5 літрів;
-продукти харчування в нестандартних (польових) умовах на 3 дні;
-мобільний телефон з приладдям для зарядження та пакетом поповнення.